В європейській історії важко дошукатися міжнародно-правового акту, який за ступенем фатальності для того, хто довго умовляв свого контрагента піти на такий крок, можна було б поставити на одну дошку з українсько- московськими домовленостями 1654 р. Батьки ідеї Переяслава 1654 р. - Б. Хмельницький та його найближче оточення - мали на своє дітище зовсім інші види, ніж остаточні наслідки її втілення. Козацькою верхівкою Московія мислилася військовим союзником проти Польщі, поява якого, за задумом гетьмана, мусила остаточно схилити шальки терезів на український бік. На Московію покладалася місія всеохопного улегітимнення Козацької держави в рамках ментальних установок раннього модерного часу. Врешті, Москва мала стати одним із складників вибудовуваної Б. Хмельницьким системи входження Гетьманщини під опіку одразу кількох держав, що вважалося ним запорукою існування останньої. Однак, як добре відомо, уже під час Переяславської ради з’ясувалося, що царський двір дивиться на усе це іншими очима. Переяслав 1654 р., який став вінцем шестирічних зусиль гетьмана, спрямованих на перетворення Московії з потенційного ворога на союзника та “узаконювача” козацької державності, оцінювався тут у категоріях безапеляційного долучення Гетьманщини до “государевої отчини”, що було закономірним відгомоном давніх московських зазіхань на “київську спадщину”. Тому Переяславській раді 1654 р. попри мотиви, які рухали офіційним Чигирином, судилося дати початок трагічному у своїй успішності процесу “заковтування” Московією вже всіх руських земель Речі Посполитої. Це поклало край тогочасній геополітичній рівновазі в Східній Європі, перетворило українським коштом Московію на найбільшу регіональну потугу, започаткувало жахливий процес насильницької переорієнтації українського та білоруського світів як відгалуження європейської цивілізації на орбіту “московської версії Сходу”. Відтак Переяслав 1654 р., замислюваний Б. Хмельницьким та соратниками гетьмана лише як інструмент визнання й зміцнення Козацької держави, виявився джерелом тектонічних процесів такої сили, що став поворотним пунктом східноєвропейської історії. Це й у страшному сні не могло наснитися ініціаторам втягування Московії до військово- політичного союзу з Гетьманщиною.

джерело:http://shron.chtyvo.org.ua/Brekhunenko_Viktor/Moskovska_ekspansiia_i_Pereiaslavska_Rada_1654_roku.pdf