Головна » 2016 » Січень » 02

У 1917 році на Наддніпрянщині постала Українська Народна Республіка, а вже наступного року до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський, який проголосив Українську Державу. Скоропадський, хоч і був політичним опонентом очільників Центральної Ради, однак продовжив політику УНР щодо об’єднання в єдиній державі Бессарабії, Придністров’я, Берестейщини, Гомельщини, Стародубщини, Курщини, Білгородщини, Рильщини, Донщини, Кубані, Криму, Холмщини, Карпатської України, Буковини,. Підляшшя, Східної Галичини.

1 листопада 1918 року у Львові перемогло збройне повстання. Перші листівки учасників листопадового чину заявляли про проголошення на західних землях Української Держави, адже саме таку офіційну назву мала гетьманська держава Скоропадського. Вже 6 листопада представників Української національної ради, які приїхали у Київ, щоб встановити контакт з гетьманським урядом, прийняв Скоропадський. Делегати просили в голови Української Держави допомоги у протистоянні з поляками. Уряд Гетьмана виділив з державної скарбниці графою надзвичайних видатків в допомогу Західній Українській Республіці 6 мільйонів карбованців, кілька вагонів одягу, взуття, зброї, цукру, 10 мільйонів австрійських крон. Крім того, нелегально в розпорядження Української Галицької армії було надано летунську сотню, а також перейти кордон на допомогу ЗУНР було запропоновано й корпусу Січових Стрільців. Втім останні відмовилися стати в обороні своїх земляків, поза як вже були втягнуті у підготовку протигетьманського заколоту, який готувала соціалістична опозиція утворивши альтернативний орган влади - Директорію.

Оскільки було зрозуміло, що влада Сколропадського ось-ось впаде саме з Директорією делегація ЗУНР підписала Передвступний договір про злуку. Це сталося 1 грудня 1918 року у Фастові.

“Західноукраїнська Народня Республіка заявляє цим непохитний намір злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народньою Республікою, значить, заявляє свій намір перестати існувати як окрема держава, а натомість увійти з усею своєю територією і населенням як складова частина державної цілісності в Українську Народню Республіку... Правительства обох Республік уважають себе зобов’язаними сю державну злуку можливо в найкоротшім часі перевести в діло, щоб обі держави утворили справді одну неподільну державну одиницю...” – йшлося у документі.

При цьому ЗУНР зберігала за собою права “територіальної автономії, котрої межи означить в хвилі реалізації злуки обох республік в одну державну цілість окрема спільна комісія за ратифікацією її рішень компетентними правительственними державними органами обох Республік”.

Вже 14 грудня 1918 року гетьман Скоропадський зрікся влади, а 19 грудня Директорія урочисто в’їхала до Києва, завершивши відновлення Української Народної Республіки.

3 січня 1919 року на сесії УНРади у Станіславові (тепер Івано-Франківськ) було прийнято Ухвалу “Про злуку Західноукраїнської Народньої Республіки з Українською Народньою Республікою” в “одну, одноцільну, суверенну Народню Республіку”, тобто ратифіковано Фастівську угоду від 1 грудня 1918 року. Про цей факт державний секретар ЗУНР Дмитро Вітовський негайно повідомив керівництво УНР:

“До Головного Отамана Українського Республіканського війська Симона Петлюри. Київ. Із Станіславова. 3/1. Українська Національна Рада Західно-Української Народньої Республіки на засіданні дня 3-го січня одноголосно ухвалила й торжественно проголосила прилучення своєї території до Української Народньої Республіки в одну одноцільну Українську Народню Республіку. Хай злука, спаяна спільною пролитою кров’ю обох бувших Республік, довершить мрію і щастя робочого українського народу”. 

                                                                                        Симон Петлюра

На тому ж таки засіданні УНРади було також обрано делегацію у кількості 65 чоловік з представників Галичини, Буковини і Закарпаття, яка прибула до Києва 16 січня і взяла участь у спільних засіданнях Директорії і Ради Народних Міністрів УНР.

джерело:http://www.pohlyad.com/istor

Переглядів: 247 | Додав: slivunchik | Дата: 02.01.2016 | Коментарі (0)

У Кривому Розі учора, 1 січня, на честь 107-річчя з дня народження лідера українських націоналістів Степана Бандери пройшла смолоскипна хода. Акція розпочалася на  на кільці 95 кварталу, звідки учасники ходи із запаленими факелами відправилися  до пам’ятника Козаку Рогу. Захід організувала міська організація політичної партії "Свобода" та інші політичні сили :"Інгульська Паланка Війська Запорозького Низового", "Правий Сектор", бійці АТО, інші громадьські діячі та прості громадяни.Під час ходи активісти вигукували патріотичні лозунги.Головним посилом мітингу стало об'єднання всіх українців у такий складний період нашої державності.

«У цей важкий для нашого народу час, ми звертаємо свої погляди на героїв минулого, вшановуємо пам'ять тих, хто присвятив своє життя боротьбі за свободу і свободу українського народу. Це складний час, але цей час нашого єднання і обов'язкової перемоги над нашим вже історичним ворогом », - зазначив у своєму виступі

" свободівець "Дмитро Білоненк

 

 
 

 

Переглядів: 188 | Додав: slivunchik | Дата: 02.01.2016 | Коментарі (0)