Матеріали попередні не точні,якщо є укогось ще хоч якась інформація прошу передати в паланку або залишити на форумі,дякую.

Інгульська Паланка виникла природньо ї своєчасно на хвилі пробудження  громадсько-національної свідомості українців 80-х на початку 90-х р.р.  Спочатку в місті з'явилася "Просвіта". Повна актова зала гуманітарного корпусу педінституту зібрала її прихильників. Також в місті з'явився осередок Гельсінської Спілки. Почав набирати силу Народний Рух.Звичайно прихильники відродження козацтва не могли стояти поза цими процесами. Влітку 1990р. Криворізький кобзар Валерій Харченко зібрав в приміщенні будинку культури заводу "Комуніст" групу ентузіастів козацтва.

   Невдовзі в місті організовується урочистий захід. Спочатку чоловіки, одягнуті в козацькі історічні строї, пошиті спілкою інвалідів, пройшли урочистим маршем по проспекту К.Маркса. Потім разом з мером міста Г.Гутовським посадили дубки в парку "Правди" біля злиття річок Саксагані та Інгульця.На початку серпня активісти відроження  козацтва, закрила м. Оржинікідзе Нікопаля, а вирішили відмітити 500-річчя Українського Козацтва, біля могили І.Сірка (с.Капулівка).Свято з регіонального стало всеукраїнським і навіть міжнародним, враховуючи не значну кількість людей з Польши, Канади, США, Европи. Криворізькі активісти також вирушили до вибранного місця на Нікопальщині. Так, як Криворіжці були в скромних, але дуже яскравих одностроях, то їх часто ставили в голову колони.Після урочистостей: молебеня, виступів відомих діячіх, мистців, місцевих активістів, колона в кілька десятків тисяч вирушила на освячення Христа пам'яті і слави на могилі-кургані біля дороги на нікополь.Через добу, ще більша колона здивувала мешканців Запоріжжя пройшовши 10км, по кільцю, і завершивши великим мітингом. На цьому святі кілька козаків: О.Цимбал, О.Кваша, Ю.Стопник разом з багатьма участниками прийняли козацьку присягу біля могили славетного кошового. Тому можно вважати, що козацтво почало діяти на Криворіжжі з серпня 1990р.Пізніше були заходи пов'язані з козацким минулим, вшануванням пам'яті та відродження сучасного. Зокрема освячення Хреста на козацькому кладовиці в с.Шестерня Широківського району. В 1991р. на Івана Купала під жовтими Водами - встановлення та освячення Христа пам'яті.

 . І нарешті 8 лютого 1992р. група активістів козацтва в приміщенні офісу місцевої «Просвіти» провела установчу раду і затвердила заснування громадьскої національно-патріотичної організації "Криворізький курінь" пізніше "Інгульська паланка".Історична справка. На вигляд кожен курінь був довгою казармою, часом до 44 аршинів завдовжки й 5 завширшки, або 13.5 аршинів завдовжки й 6 завширшки, 10 аршинів завдовжки й 5 завширшки; його будували з рубаного й різаного дерева, яке звичайно привозили в Січ із Самари чи Великого Лугу, мав 4 великих квадратних вікна в довгій стіні, одні низькі двері з напівкруглою перекладиною і різьбленими лутками по боках, помальованими зеленою і червоною фарбою, у поперечній або так званій причілковій стіні; по одному вікну з кожного боку дверей у тій самій причілковій стіні; нагорі триярусний дах із дранки, а над ним три високі димарі з покришками. Серед перших засновників: В.Вовченко, М.Конопенко, В.Бакшанський, П.Лісняк. Першим отаманом було обрано П.Лісняка.Козаки паланки приймали активну участь в заходах по місту, області, України. Так в 1992р. на Великдень на запрошення Дніпропетровських козаків наші хлопці поїхали охороняти мирян в Преображенський собор. Після служби. В червні група козаків та джур їздили до Переяслава на урочисте скасування ганебної угоди 1654р. з Московією. В серпні 1992р. група криворізьких козаків разом з джурами їздили на урочисте відкриття пам'ятника Архангела Міхаїла та Тягиню де 1492 козаки розбили турецько-татарський загін. На цьому святі були активними учасниками десатники, спецпідрозділення актитероритичного напряму. Також в середині серпня на свято козацтва до могили І.Сірка обабіч дороги були виставлені зброї, яка була на озброяних криворізької танкової дивізії, Учасники жили в армійських палатках, навіть були запрошенні для демострації рукопашного бою представники з м.Чернівці.Також учасники свята бігали навипередки 100м, піднімали гирі, стріляли з автомата холостими патронами.Пізніше козаки та джури їздили на Великдень до Новомосковська, до знаменитого Троїцького собору. На покрову на Хортицю.24 серпня святкували зазвичай в рідному місті.Спочатку в різних районах. Останні років 10 переважно Довгинцевському районі в парку "Ювілейному". Парк просторний і місця хватає всім і зокрема гуртківцям "Козачата" ЦДЮТ "Ровесник", які демонструють своє вміння фехтувати, навики козацького двобою "Бойовий гопак" міряються силою, влучною стрільбою з лука, частують гостей козацьким кулішем. На Різдво джури і козаки приймають участь в народному театрі "Вертеп".На різдв'яну Велику Козацьку Раду   козаки Інгульської паланки їздять в Олексіївку Нікопольського р-ну. Але найбільш популярним й масивними заходами залишилася: Покровська,де козаки та джури провідують могили І.Сірка та місцевого історіка Л.Бурди, який зробив дуже багато для збереження і для популяризації знаменитого кошового а також великому та трудному на останьому кошовому В.Калнишевському та його церкві затопленої радянською  владою. І нарешті найбільше свято це звісно свято козацтва біля могили І.Сірка. Це урочиста посвята в джури, козаки. Змагання сили, показові виступи боявих шкіл з різних міст області, та України. Святковий концерт, знаменита "лава на лаву", національна дискотека і святковий ярмарок, а у вечері загальня дискотека.Також козаки і джури беруть участь в громадському  житті міста. Відзначають річницю Т.Г.Шевченка, вшанування героїв Крут та Базару, їздять до Холодного Яру, на гору Маківка Львівської обл. Більше 10 років в нашом місті Інгульська паланка,започаткувала військово-спортивну гру "Джура", де старшокласники й студенти внирюють до спортивної та війскової справи, відволікаютьса від негативу вулиці, долучаються до національних патріотичних ціностей поваги до збройних сил та силових структур. Також досвідчені козаки ходять по школам та іншим по навчальним закладам з метою популярізації козацтва.