Звичаєве право українського козацтва
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      “Життя  і  Волі  лиш  тоді  ми  гідні, коли  щодня  йдемо  за  них  на  бій”

        ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ
       Даний регламент обов'язковий для виконання  всі ма членами Славного Війська  Запорозького Низового (далі Військо) без  виключення. Якщо будь-хто із нас захоче щось відняти від Козацького Запорозького Кодексу (далі Кодекс), щось додати або змінити щось у Кодексі без відома Великої Запорозької Ради, то та людина стає з власної волі ворогом Війську  і  Запорозькому Козацтву,  вона повинна покаятись і віддатись на Суд Честі , або покинути Громаду Війська до повного розкаяння (повернення через Суд Честі).
      Всі зміни та доповнення до Кодексу можуть бути внесені тільки Великою Запорозькою Радою, якщо вони не будуть суперечити основним Звичаям і духовним засадам та основному робочому курсу Війська, за згодою Ради Старійшин Війська. Членами Війська можуть бути нащадки Запорозьких козацьких родів по одній або обох лініях, нащадки козаків інших козацьких Військ, а також (за рішенням Громади) особи інших національностей християнського віросповідання, які вважають себе причетними по духу до Козацтва та мають палке, безкорисне бажання будувати своє життя на Звичаєвих засадах Запорозького Козацтва і приймають його традиції, історію та культуру.

      МЕТА  ТА  ЗАВДАННЯ
      Регламентування норм поведінки козаків Війська, зміцнення авторитету Ради, та її виборних органів, встановлення поваги до літніх та старших, підняття рівня дисципліни, відродження етичних норм Запорозького Козацтва та затвердження їх у свідомості кожного козака Війська. За будь-яких обставин виключається зневага козаком козака, Ради, Громади, старійшин чи виборної старшини, бо такі дії становлять під сумнів саме поняття Козацького братства, як союзу однодумців, непорушність і святість Козацької сім'ї, інтереси якої на Раді представляє старший в сім'ї, один з козаків (по вибору сім'ї), або отаман (за Звичаєм). Для козака його брат козак – це весь Козацький народ, отаман – колективна воля Громади,  старший – досвід та Звичай,  жінка – мати, сестра та помічник, даний Господом Богом. Той, хто поводиться з ними без належної поваги - зневажає всіх!

      ОБОВ'ЯЗКИ КОЗАКА
      Козак повинен служити Богу, Козацтву та Батьківщині, як зобов'язує його пам'ять предків, Козацька Честь та Остання Присяга Запорожця.
Козак зобов'язаний:
•       Свято дотримуватись Звичаю Запорозького Козацтва, чию славу на себе приймає разом з ім'ям та історією;
•       Бути хоробрим, правдивим, терплячим, та з доброю совістю зносити будь-яку нужду, виконувати доручену справу та допомагати іншим;
•       З доброї волі коритись рішенням Громади та її виборним органам;
•       Берегти честь козака та члена Козацької Громади, зміцнювати і берегти Козацький Звичай, виховувати в собі і в своїх близьких високу культуру, любов до Віри Христової, до Батьківщини та до святинь козацьких;
•       Поважати національні почуття інших народів і давати рішучу відсіч анти козацьким, анти слов'янським, антигуманним та безбожним настроям і їх проявам, а також рішуче ставати на захист України та її державності;
•       Пильнувати за своїм зовнішнім виглядом, суворо дотримуватись прийнятих у Війську одностроїв та національного вбрання, слідкувати за їх охайністю, пишатись ними і високо тримати честь свого однострою та національного вбрання, тому, що в них кожен бачить до якого славного народу ти належиш;
      Своєю виправкою, кмітливістю та хвацькістю виділятися як серед цивільних, так і серед військових. Особи, що приймаються до Козацької Громади, але не мають родових зв'язків з Козацтвом та козаки адаптаційного розряду до остаточного прийняття в Громаду, національне вбрання та однострій Запорозьких козаків носити не можуть. Нащадки Козацьких родів, інших Козацьких Військ приймаючи Останню Присягу Запорожця зобов'язуються вдягати тільки Запорозькі Козацькі однострої. На свята ж Військ з якими мають родові зв'язки, вони можуть вбиратись в однострої тих Військ, де мають родове коріння.
-  Пам'ятати, що він козак завжди; на людях, вдома, і скрізь; -  Завжди пам'ятати про свою відповідальність: - перед Богом ;  - перед вдовою, сиротою та калікою;   - перед Козацькими клейнодами ;  - перед пам'яттю предків (могилами); - перед жінкою ;  - перед майбутнім;   - перед батьками та стариками ; - перед Громадою.

      ДИСЦИПЛІНА
      Дисципліна – друга мати козаку! Вона складається: з розумної козацької поваги до порядку і своїх обов'язків та добровільного і сумлінного їх виконання. Козак завжди пам'ятає, що від якості виконання ним своїх обов'язків залежить успіх всієї справи, а від успіху справи залежить Честь, моральний та матеріальний добробут, воля, а іноді й  його власне життя, його братів-козаків та його народу. Козацька дисципліна необхідна для цілком природного захисту Громади від шкідливого впливу з зовні, та не дуже порядних осіб котрі можуть завдати шкоди Козацькій справі. Слово “дисципліна” перекладається, як повчання, виховання. Виходячи з цього Козацька дисципліна не “караюча” і не “сліпа”, тобто не байдужа. Вона – відновлююча, виправляюча. В конфліктних ситуаціях в примиренні козака з козаком, або з Громадою зацікавлена вся Громада. Вона негайно залишає всі інші справи, особливо вболіваючи за винуватця, бо він потребує моральної підтримки. Втрата козака Громадою – то найтяжча втрата для Громади! Хоча кожен козак пам'ятає про те, що хто не поважає Громаду, той – злочинець і не заслуговує поваги сам.      Клятва не для козака. Козацька клятва – слово козака, недодержання якого   дорівнює втраті Честі та Гідності. Козацькому слову скрізь одна вартість!

      Р А Д А
      Рада – це найвищий авторитет Запорізького Козацтва і Війська. Вона є — колективною волею і Військовою святинею. Її рішення є обов'язковими для виконання кожним козаком Війська. Рішення Ради може змінити тільки Кошова, або Велика Запорозька Рада, і то у виключних випадках. Той, хто не поважає Громаду, той не заслуговує поваги сам, це відноситься і до меншості на  Раді. Вона має право відстоювати свою думку лише в рамках Кодексу і Статуту Війська. Рада не покриває козака та його порушення, а бере їх на себе.

      СТАРИКИ, СТАРШІ - ДУБИ
      Повага до старших – це повага до досвіду і Звичаю, батька, отамана та наставника, це виконання волі Божої і приготування до свого майбуття.
      Старший козак, повинен являти собою приклад бездоганної поведінки, чіткого виконання Статуту, Кодексу та Закону Віри Христової, ділом та особистим прикладом допомагати молодим козакам.      Старший повинен бути з усіма козаками чесним і простим у стосунках і ставитись до молодших козаків, як до майбутнього своєї нації, бути ревним виконавцем, пильним охоронцем і хоробрим захисником Звичаю та Честі Козацької. Літні козаки та козачки повинні бути поважні, помірковані, здорові у Вірі, любові та терпінні. Повинні також бути не двомовні і не обмовники, навчати добру і розуму молодь козацьку. А також повинні бути прикладом молодшим і молодим козакам і козачкам в життєвих справах, в справі виховання дітей у веденні господарства та в несенні служби, в християнському благочесті. Літній та старший козак не має права залишити без уваги порушення молодшим козаком Кодексу чи норм християнської моралі, не зробивши зауваження, бо кожен козак – це ревний охоронець  святинь свого народу.

      ОТАМАН, СТАРШИНА
      Отаман - це колективна воля Громади, оскільки вибирається Громадою з її середовища і йому Громада разом з своїми клейнодами вручає свою долю, свою волю, свої статки і свою відданість. Старшина – це ті козаки, яких Громада призиває на святе і праведне служіння, по службі і Честі. Вона покликана розділити з отаманом нелегкий тягар влади і чесно послужити Громаді.      Отаман обирається тільки із Запорозького Козацького Товариства. Отаман приймає на себе всю повноту влади від моменту промови отаманської присяги: “ Я – ваш батько, Ви - мої діти !”, у відповідь на присягу Громади: “ Ти – нам батько, Ми – тобі діти !”. З цього моменту всі козаки повинні безумовно виконувати всі його накази, які не вступають в протиріччя із Кодексом.

      МОЛОДШІ, МОЛОДЬ
      Козацька молодь – це майбутнє нашої нації. Від її виховання, духовного та фізичного гарту залежить майбутній розквіт, або виродження Запорозького Козацтва, Честь або безчестя Запорозького Краю і України в цілому. Саме тому молоді, козацтво віддає всі сили і час, саме тому, козацька молодь повинна виховуватись з суворим додержанням Звичаю і захисної Віри Христової, саме тому, будь-чиє байдуже ставлення до виховання молоді Запорозького Краю і до її морального і фізичного стану повинно розглядатись Запорозьким Козацтвом, як злочин проти основної складової частини Громади, Сім'ї.      Молодший першим вітає старшого за віком та посадою, уступає місце.
      Якщо отаман, хтось із старшини, літній, або старший звертаються до козака, він зобов'язаний мовчати, уважно слухати, а якщо запитають, відповідати коротко і сміливо, завжди правду, представляючись і повідомляючи козацьку посаду, назву громади (підрозділу), прізвище. Нерозуміння старших у тому чи іншому питанні не може бути причиною для виправдання негідної поведінки молодших. Отримавши від старших зауваження чи догану, молодший козак повинен доповісти про випадок старшому в роду, сім'ї, громаді або підрозділі. Приховування порушення неможливе,  Молодший козак повинен отримати пробачення старшого, який зробив зауваження чи догану. При невиконанні цієї умови Громада залишає винуватця без свого опікування до розв'язання ситуації, де чисто людські помилки старшого не можуть бути виправданням молодшому козаку, який ще тільки заробляє свою Честь.

      КОЗАЧКИ, ЖІНКИ
      Козаки ніколи не були женоненависниками, про це красномовно говорить той факт, що святим покровителем свого Війська обрали не кого-небудь, а Пресвяту Богородицю. Козацтво розуміє і визначає свою відповідальність перед жінкою, як перед матір'ю, сестрою і помічником, та супутником на своєму життєвому шляху, наділену козакові самим Господом Богом при створенні нашої планети.
      За звичаєм козацьким, жінка користується такою повагою і шаною, що в наділенні її обов'язками і правилами чоловіків не має потреби. Розмовляючи з жінкою на Раді чи Сході, козак зобов'язаний стояти, при розмові з літньою жінкою – знявши шапку. Коли жінка стоїть, козак не може сидіти.
      Козак не має права втручатись до жіночих справ.   Козак зобов'язаний оберігати жінку всіма силами і засобами. Захищати її, відстоювати її Честь і Гідність – цим він забезпечує майбутнє свого народу.
      Козачки можуть створювати будь-які об'єднання всередині Громади, які не протирічять християнським принципам та Кодексу, в які козак, старик чи отаман не має права вмішуватись без прохання жіноцтва . На прохання отамана чи Громади, козачка може приймати участь у всіх справах своєї громади, де користується всіма правами.
      Інтереси жінки – козачки на Раді представляє її батько, хрещений, чоловік, брат або син. Самотня козачка, дівчина чи вдова користується особистим захистом отамана, членів Правління і Ради стариків. В інших випадках її інтереси на Раді представляє отаман.
      Козачка має право знаходитись на Раді в якості почесних гостей за спеціальним запрошенням. В справах Сходу своєї громади вони мають право додаткового голосу.
      Козачка має право звертатись безпосередньо до отамана з проханнями, скаргами та пропозиціями, або виходити на Раду через Раду стариків.

      СЛУЖБА
      Козак завжди пам'ятає , що зброя до рук дарма не береться. Це перш за все, тяжка відповідальність, яка не кожному під силу та урівноважується християнською мораллю. Козак, що хапається за зброю без діла, або в справі яка не личить козакові і розходиться з вимогами Кодексу, не гідний мати зброю і сам стає позорищем для своєї зброї. Козак повинен пам'ятати, що він і його зброя заробляють Честь одне для одного. Повинен тримати  свою зброю у зразковому стані, без діла не брати, а без слави не випускати її з рук.  Козак має завжди пам'ятати, що по його словам, вчинкам, зовнішньому вигляду, формують думку всі, хто його оточує про все Козацтво.

      С І М 'Я 
      Без сім'ї нема народу і той хто вчиняє зло проти сім'ї – втратив Честь.
Подружня зрада – то злочин проти сім'ї та Бога, ганьба для винуватця та приниження його Роду, як і вбивство.
Діти не відповідають за дії батьків, але доки вони знаходяться у покорі своїм батькам, то батьки відповідають за дії своїх дітей, бо батьки – це головні вихователі і приклад для своїх дітей.

      ГОСПОДАРЮВАННЯ
      Кожен козак повинен працювати і володіти хоча б одним ремеслом, яке б могло дати гідний прибуток для утримання своєї сім'ї та виконання свого обов'язку перед Богом і Козацтвом.

      БРАТСТВО
      Жоден козак не має права використовувати працю одноплемінників для особистого збагачення, брати завжди в долі.
Козак не має права залишати козака без допомоги, але про свою добру справу чи милосердя розповідати іншим не личить козакові. Убогим та тим, хто в нужді, козак повинен подавати хлібом, який їсть сам, одягом, ліками і   т.п. (у виключних випадках грошима).

      ЗЛОЧИНИ, ЩО ВРАЖАЮТЬ ЧЕСТЬ КОЗАКА.
      Злочин – це проти природний стан людини, бо Бог створив людину праведною. “Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу”.  Пр. 21:21

      ЗЛОЧИН  ПРОТИ  БОГА
      Пропаганда ідей , що суперечать нормам християнської моралі та вченню Біблії.  Зневага до людей по національному, мовному, релігійному чи іншому признаку.

      ЗЛОЧИН  ПРОТИ  СІМ'Ї

 - Перелюб; - Пияцтво та наркоманія; - Приниження гідності супутника; - Відмова від виховання дітей; - Зневага до батьків; - Відмова сім'ї в матеріальному забезпеченні; - Марнотратство;

      ЗЛОЧИН  ПРОТИ  КОЗАЦТВА
 - Викривлення Статутних норм та Кодексу; - Казнокрадство; - Кривоприсяжництво; - Відмова Громаді у фінансовій підтримці її програм (без поважної причини); - Зневага до символіки та Козацьких святинь; - Пияцтво при справі; - Відмова в допомозі козаку; - Зневага до отамана чи старшини; - Ведення розкольницької пропаганди та діяльності; - Зловживання владою;

     ЗЛОЧИН  ПРОТИ  ОСОБИСТОСТІ
 - Гноблення  (сиріт, вдів, калік і т. і.); - Вбивство; - Зґвалтування; - Напад та побої; - Омана (спокуса); - Приниження  гідності козака; - Наклеп;

     ЗЛОЧИН  ПРОТИ  МОРАЛІ
 - Розпуста (блуд); - Заздрість; - Протиприродна статева спрямованість; - Брехня;

     ЗЛОЧИН  ПРОТИ  ВЛАСНОСТІ
 - Псування чиєїсь особистої чи громадської власності; - Крадіжка; - Привласнення чужого; - Неповернення боргу;

      ПРО СУД ЧЕСТІ
      Суд Честі складається з особливо поважних і поміркованих козаків Війська, кількістю від 3 до 9 чоловік, включаючи Суддю Війська, який є членом Суду Честі за посадою і керує його роботою. Козаки і Громади звертаються до Судді, лише в тому випадку, коли отамани відповідних рівнів не в силах розібрати справу, або відмовляють в отаманському правосудді.

      ПРО СКАРГИ
      Козак не має права скаржитись не гідно, не по правді, та не по справедливості. Скарга не повинна заявлятись без спроби заявника знайти шляхи урегулювання питання не доводячи справу до оскарження, осавульського розслідування, отаманського Суду чи Суду Честі.  Скарга приймається усно чи письмово при додержані слідуючих правил:
- скарги допускаються тільки особисто за себе;
- скарги заявляються безпосередньому керівнику того на кого скаржаться;
- скарги на Раді заявляються лише з дозволу Ради.
      За деякі козацькі категорії ( удови, сироти, скривдженні жінки, іногородні та інші) скарги заявляють на Раді особи зазначені Звичаєм (отаман, уповноважені козаки скривдженої сторони, духівник, старики).

      ЗАОХОЧЕННЯ
      Отаман та Рада можуть заохочувати козаків:
- внесенням усної подяки;
- подякою з відміткою в особистій картці;
- коштовним подарунком;
- присвоєнням наступного звання;
- залишенням чину довічно (почесний чин);
- внесенням до “Реєстру Шани”;
- найвищою відзнакою – іменною зброєю.

      ПОКАРАННЯ
      Отаман та Рада має право накласти стягнення :                          
- усної догани;
- доганою з відміткою в особистій картці;
- позбавити звання;
- попередити про службову невідповідальність;
- поставити питання про переобрання з посади;
- грошовим штрафом за нанесення збитків громаді, у розмірі повного відшкодування збитків;
- покарати за втрату Честі та Гідності, що виказуються  у злісному порушенні Кодексу;
- виключенням із членів Громади за найбільш тяжкі порушення.
      Козак, що завдав образи своїм словом або діями, Вірі Христовій, Старшим, батькам, вдовам, сиротам чи калікам, занапастив пам'ять предків, чи Кодекс, що завдає навмисної образи своєму братові козаку, повинен бути покараний згідно Званню. Якщо винуватець не виказує щирого розкаяння, то він повинен бути виключений із членів Громади, а ім'я його підлягає знечещенню.
      Категорично забороняється: застосовувати покарання, які загрожують здоров'ю чи життю людини.
      Покаранню підлягають всі члени Громади незалежно від посади, яку вони займають.
      Козаки чи отамани (старшина) , що підлягають покаранню повинні на час покарання здати зброю та ознаки влади старикам або старшим.
      Якщо козак відповів чи зніс покарання за вчинені ним дії, чи бездіяльність, то ніхто не має права дорікати йому вчинком, за який він уже відповів.
      Винного можуть взяти “на поруку” побратим чи наставник, але у разі повторення злочин, ті хто брав винуватця “на поруку” ділять з ним “батіг на дві спини” і в прощенному і в новому покаранні. І то є дійсне “побратимське право”.

В КОЗАЦЬКІЙ ГРОМАДІ ОДИН ЗАКОН І ОДНЕ ПРАВО, ЯК ДЛЯ ПРИРОДНЬОГО КОЗАКА, ТАК І ДЛЯ ПОКОЗАЧЕНОГО. ВІРА, ВОЛЯ, УКРАЇНА!