Формування сучасної російсько-українського кордону відбувалося дещо інакше.
- 7 листопада 1917 р своїм 3 Універсалом Українська Центральна Рада проголосила формування Української Народної Республіки (УНР) у межах дев'яти губерній Російської Імперії з преобладавшим українським населенням:«До території Народної Української Республіки належать землі, заселені переважно українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму).Остаточне визначення кордонів Української Народної Республіки, щодо приєднання частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини і суміжних губерній і областей, де більшість населення українське, має бути встановлене за згодою організованої волі народів ».
На другій карті показані межі України які відповідають умовам Брестського мирного договору, укладеного Українською Народною Республікою з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією 27 січня (9 лютого) 1918 У договорі вказувалися кордону України, частина з яких була вказана остаточно, а частина ( наприклад, українсько-російський кордон) підлягала подальшому уточненню в ході міждержавних переговорів.
За договором від 12 червня 1918 РРФСР визнала Українську Державу в її кордонах.
На цій карті червоним діагональним виділенням показані території зі спірним статусом (Холмщина, українські етнічні частини Бессарабії, українсько-російський кордон на схід від Курська і Бєлгорода). Переговори з РРФСР відбувалися 23 травня - 11 листопада 1918, і закінчилися нічим, а незабаром почалася чергова російська агресія. На цій карті Крим входить до складу УНР.
За договором від 10 березня 1919 УНР передала РРФСР:
а) Кримську частина Таврійської губернії (Кримський півострів);
б) повністю Суразький, Стародубський, Мглинський повіти і більшу частину Новозибковського повіту Чернігівської губернії.
«Целиком уже противоречат всякому добрососедству те нападения большевиков на пограничные местности, которые бывают почти каждый день, и в результате перешли к боевым действиям. Сейчас идут бои в (…), где (…) окопавшись в лесу, бьют по украинской территории из пушек, ружей и пулеметов, чтобы захватить себе страну. Уже и сего было бы достаточно, чтобы опровергнуть те утверждения (…) о добрососедских отношениях с Украиной (…) В России устраиваются специальные митинги и денежные сборы на поддержку в Украине забастовок, организацию мятежа и беспорядка и поднятия восстания. При добрососедстве ничего даже подобного сему быть не может.» (Нота украинской делегации о нарушении правительством РСФСР условий перемирия от 12 июня 1918 г., направлена 20 сентября 1918)
«Что касается пограничных инцидентов, вследствие невозможности помешать повстанческим организациям предпринимать различные операции на нейтральной зоне, ответственность за них , очевидно, не может падать на российское правительство». (Ответ российской делегации на ноту украинской делегации от 20 сентября 1918 г.)
«Что касается права верховенства Российской СФСР на те ли иные области бывшей Российской империи, здесь украинская мирная делегация допускает досадное заблуждение, смешивая право суверенитета с конструкцией советской власти. (…) суверенитет РСФСР не упраздняется на том основании, что в тех или иных ее областях, в силу временных военных обстоятельств, не действует власть рабочих и крестьян. Поэтому и вывод украинской делегации о том,что РСФСР утратила свои верховные права на Белоруссию, Донскую область или Бессарабию, падает сам собой» (Заявление российской делегации от 26 сентября 1918)
Діалог України і Росії в 1918 р дуже нагадує діалог 2015 Якщо ми замість «більшовики» вставимо «російські війська», а замість «повстанці» - «ополченці» / »сепаратисти», то це буде нагадувати сьогоднішні новини.
Основне джерело http://likbez.org.ua/