Тяжким камінням падає горе на землю, та й у собі ж карбує пам’ять Героїв. І вже голубить безутішна мати не рідного сина, а гладить тремтячою рукою вкарбоване ім’я дитини в холодне мармурове тіло. А спомин лине початку, коли ще не відала мати, що колисала історію України, колисала героя і захисника, мужнього сина свого народу.
Яка ж ти коштовна, Україно, коли віддають за Тебе життя, аби Ти відбулась, аби Ти жила, аби і далі світила чистотою світла.
Уже віки Ти в неволі народжуєш волю. Ніяке павутиння не може задушити вільний дух козацтва.
Так, черговий камінь вшанування пам’яті героїзму нашого народу, незважаючи на “ніззя” “влади” було встановлено патріотами в парку в Тернівському районі Кривого Рогу14 жовтня 2014 року. Гранітна брила з мармуровою дошкою несе у собі історичну правдиву пам’ять, зв’язуючи однією ниттю героїв-захисників минулих і нинішніх.
Кость Пестушко (Отаман Степовий-Блакитний) 14.02.1898 – 9.05.1921. Отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру.
Віра Бабенко (09.1902 – 07.09.1921). Розвідниця Степової дивізії. Закатована чекістами.
Паша Бабенко (07.09.1921). Сестра Віри Бабенко.
Семен Коваль (07.09.1921).
Василь Шкляр-“Сірко” (1872 – 1922).
Антон Ігнатченко (14.09.1995 – 13.06.2014).
Ілько Гайдук (6.06.1993 – 14.06.2014).
Євген Танковський (11.12.1979 – 05.08.2014).
Михайло Кондратьєв (29.05.1979 – 05.08.2014).
Костянтин Бегма (18.07.1983 – 16.08.2014).
Сергій Ряженцев (1.02.1984 – 24.08.2014).
Микола Сипченко (5.09.1968 – 28.08.2014).
Володимир Тітенко (18.01.1974 – 29.08.2014).
Дмитро Сухомлин (20.05.1986 – 29.08.2014).
Денис Верескун (9.03.1984 – 15.11.2014).
Микола Шеремет (27.06. 1976 – 15.01.2015).
Дмитро Человський (30.10.1980 – 01.02.2015).
Олексій Селищев (27.08. 1992 – 03.02.2015).
Вадим Курячанський (30.03.1978 – 26.04.2015).
Михайло Мещеряков (1.05.1989 – 05.06.2015).
Геннадій Дощенко (28.11.1965 – 17.06.2015).
Героям вічна пам’ять і шана!

Та 9 листопада 2014 р. дошку було розбито.
Заяву на вандалізм міліція прийняла і на тому їхня доблесна функція скінчилася, бо від “влади” команди “фас”, мабуть, не поступило. Патріоти дошку відновили, яка стала ще тяжчою від розміру і нових вкарбованих імен.
Двадцять четверте свято Незалежності України Тернівського району м. Кривого Рогу відбулось у тому ж парку. Кожен клаптик, острівець виставок говорив про багатство українців. І в біді, і в злиднях, ніби з нічого, а люди творять красу. А таночки і співи торкали серце, і сльози котилися подивом та вдячністю. І думала я, спостерігаючи за цим дивним людом, “куди ж ті москальські недоумки лізуть?!” Та цей народ в одному пориві гопака змете вас із лиця святого своєї матері-землі. А де була ваша тінь погана, засіє квітами пахучими і заспіває піснями співучими, і застеле ланами квітучими, що про “нечисть”, як називав їх мій син-Герой і сліду пам’яті не залишить.
А народові України цвісти і процвітати. Як-от на цьому святі, де раділо серце за дівчат і жінок, що квітчаються віночками різнобарвними і вишиванками одвічними. Он гордою поставою йдуть чоловіки літнього віку, одягнені у вишиванки, як у свою мрію. Ціпеніють біля брили тяжким поглядом, скупими чоловічими сльозами омивають кожне вкарбоване ім’я Героя, схиляють посивілі голови в цей святковий день, бо розуміють ціну цього свята. Та промені радості лягають у глибокі зморшки біля очей і світяться щастям, спостерігаючи за дітьми українськими, розмальовані в прапорці, герби, сердечка жовто-блакитних кольорів. Бережи Боже Твою Берегиню, Твою Святу Україну! Уклін кожному Воїну Світла на цьому Світі і на Тому!

Надія ГАЙДУК, мати Іллі Гайдука, що загинув у небі над Луганським аеропортом