1690 - засудження й анафема Собору РПЦ на «Київська Нови книги» П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радзивіловського та інших.
1720 - указ Петра I про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.
1729 - наказ Петра II переписати з української мови на російську всі укази і розпорядження.
1763 - указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1769 - заборона Синоду друкувати і використовувати український буквар.
1775 - зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
1789 - розпорядження Едукаційній комісії польського сейму про закриття всіх українських шкіл.
1817 - введення польської мови в усіх народних школах Західної України.
1832 - реорганізація освіти на Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.
1847 - розгром Кирило-Мефодіївського братства і посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка,
Куліша, Костомарова та інших.
1859 - Міністерством віросповідань і наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині здійснено спробу замінити українську кириличну абетку латинською.
1862 - закриття безкоштовних недільних українських шкіл для дорослих в підросійській Україні.
1863 - Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури:
Ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може.
1864 - прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання повинно було проводитися тільки російською мовою.
1869 - введення польської мови в якості офіційної мови освіти й адміністрації Східної Галичини.
1870 - роз'яснення міністра освіти Росії Д.Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечно повинно бути обрусіння».
1876 ?? - Емський указ Олександра про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських
сценічних уявлень і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень.
1881 - заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.
1884 - заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.
1888 - указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.
1892 - заборона перекладати книжки з російської мови на українську.
1895 - заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.
1911 - постанова VII-го дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.
1914 - заборона відзначати 100-річний ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи II про заборону української преси.
1914, 1916 - кампанії русифікації Західної України; заборона українського слова, освіти, церкви.
1922 - проголошення частиною керівництва ЦК РКП (б) і ЦК КП (б) «теорії» боротьби в Україні двох культур - міської (російської) та селянської (української), В якій перемогти повинна перша.
1924 - закон Польської республіки про обмеження використання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 - закон Румунського королівства про зобов'язання всіх «румун», які «втратили материнську мову», давати освіту дітям лише в румунських школах.
1924 - закон Польської республіки про обмеження використання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 - закон Румунського королівства про зобов'язання всіх «румун», які «втратили материнську мову», давати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 - остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
1926 - лист Сталіна «Тов. Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП (б) У з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів Українізації
1933 - телеграма Сталіна про припинення «українізації
1934 - спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 - постанова РНК СРСР і ЦК ВКП (б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей», відповідна
постанова РНК УРСР і ЦК КП (б) У.
1947 - операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої
ополячення.
1958 - закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання,
вивченні всіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960-1980 - масове закриття українських шкіл у Польщі та Румунії.
1970 - наказ про захист дисертацій тільки російською мовою.
1972 - заборона партійними органами відзначати ювілей музею І.Котляревського в Полтаві.
1973 - заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
1974 - постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення
«Нової історичної спільноти - радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 - постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках »(« Брежнєвський циркуляр
1983 - постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік »(« Андроповський указ »).
1984 - постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи
загальноосвітньої школи ».
1984 - початок в УРСР виплат підвищеної на 15% зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями української мови.
1984 - наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.
1989 - постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавного».
1990 - прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної.
2012- прийняття Верховною Радою України проекту Закону «Про засади державної мовної політики», який загрожує значним звуженням сфери
використання української мови у ключових сферах життя в більшості регіонів України. Детально про це: «Закон про мову»: вміло посіяний розбрат в Україна.
І це далеко не весь список заборонних документів на вживання української мови на тереторіях колишньої КИЇВСЬКОЇ РУСІ.А чого ж вони так бояться нашої мови?..Бо мова для держави, для будь якої націїї- це найголовніше, важливіше за прапор та гімн ЧИ герб. Мова вживається щосекунди і на кожному кроці, а прапор і гімн та герб в окремих, встановлених для цого випадках.А для кацапів це ще і тому, що вони вкрали у нас мову, спохабили своїми матюками і хочуть видати її за свою. Тому, до болю стискається серце, коли бачиш неповагу до української мови, применшення її значення і т.д. і т.п.
Тепер з`явилась нагода повернути історичну справедливість, але усе залежить від нас самих. Тому розмовляйте українською .Це написав один із патріотів.
І я зним повністью згоден тому прошу, якщо хтось знає про якісь заборони прошу залишати адреси в коментарях, будемо додавати.
...
Українську мову обмежували, забороняли і відміняли протягом останніх чотирьох століть.Офіційно - циркулярами, указами, законами, анафемамиі т.д .. За цей час українська мова загартувалась так, що навряд чи зверне увагу на якихось депутатів.