Знищення Запорозької Січі 1775 року це послідовна ліквідація Московським царством (згодом — Російською імперією) автономії Війська Запорізького Низового.
Вже в другій чверті XVIII століття було зрозуміло, що російська влада не має жодних намірів щодо збереження української автономії, передбаченої ще Березневими статтями 1654 року. Після палацового перевороту 1762 року на московський імператорський престол зійшла Катерина II, дружина імператора Петра III, яка одразу спрямувала всі зусилля на посилення влади самодержавства у величезній імперії. Важливим аспектом у політиці імператриці стало так зване «зросійщення ополячених окраїн» (під «окраїнами» царизм вбачав українські та білоруські землі). Такі плани Катерини II не передбачали ні існування козацької держави Гетьманщини, ні козацьких вольностей, ні Запорізької Січі. Коли 1764 року було ліквідовано Гетьманщину, а ще через рік — полково-сотенний устрій на Слобожанщині, останнім оплотом української свободи залишалася Запорозька Січ, яку в панівних колах Росії бачили як «кубло бунтівників та бандитів». Московська влада лише чекала слушної нагоди для ліквідації козацької вольниці. Паланковий устрій Вольностей Війська Запорозького у 1734–1775 роках.Прошу звернути увагу на кордони Кальміуської паланки це Луганщина і Донечіна, згодом цю теріторію віддадуть донським казакам. Така нагода припала на 1775 рік, коли закінчилася Російсько-турецька війна (1768—1774), яку Москві допомогли виграти запорожці, і козаки стали непотрібні. На початку червня 1775 року російські війська під командуванням Петра Текелія, які поверталися з турецького походу, раптово оточили Січ.Козаки не чекали на такий розвиток подій, а тому на Запоріжжі тоді перебувало зовсім мало вояків. Більшість запорожців ще не встигла повернутися з турецьких походів, або перебувала на промислах. На Січі зібралася рада на чолі з кошовим отаманом Петром Калнишевським, яка вирішила не проливати християнської крові та добровільно склала зброю перед московитами. 16 червня 1775 року російським військами було повністю зруйновано Січ, а все майно Незадовго до руйнування Січі, козацький флот майже всім складом був переведений на Дунай. Турецький султан виділив козакам під Задунайську Січ острів за посиланням http://uk.wikipedia.org/wiki |
Пам'ятник Володимиру Великому відкритий 29 травня 1988 року українською громадою Лондона. З того часу український тризуб прикрашає одну з центральних вулиць Лондона. Цей пам'ятник привертає увагу як туристів так і звичайних перехожих. І якщо раптом трапиться у той час українець біля пам'ятника, він з гордістю всім цікавим пояснює: "Це Володимир Великий, правитель України. за якого було введено християнство в Україні, запроваджено грошову одиницю гривню і зроблено багато інших поступів".Напис на пам’ятнику- " St. Volodymyr- ruler of Ukraine”-"Св. Володимир, правитель України", встановлено в 1988 українською громадою Лондона в честь 1000-ліття хрещення Руси-України.Цей пам'ятник знаходиться у центрі Лондона у Holland Park. 1.Памятник Владимиру Великому в Киеве, Украина. Старейший из памятников Владимиру Великому, установлен в 1853 году 2.Памятник Владимиру Великому на набережной Днепра в Киеве, Украина. Установлен в честь 1025-летия Крещения Руси в 2013 году 3.Памятник Тысячелетие России, возведённый в 1862 в Новгороде, Россия. В центре композиции изображён Рюрик с щитом, слева от него — Владимир Креститель 4.Памятник Тысячелетие России, крупный план. Владимир Креститель держит в руке крест и попирает ногой идола Перуна 5.Памятник Владимиру установленный украинской диаспорой в Лондоне, Великобритания 6.Памятник Святому Князю Владимиру в Севастополе 7.Памятник Владимиру Крестителю, установленный украинской диаспорой в Торонто, Канада. 8.Памятник князю Владимиру и святителю Фёдору во Владимире, Россия 9.Статуя Владимира Крестителя в кафедральном соборе Святого Воскресения в Ивано-Франковске, Украина 10.Статуя Владимира Святого в Казанском соборе в Санкт-Петербурге, Россия 11.Памятник Владимиру Святославовичу в Квинслендском университете в Брисбене, Австралия |
Іван Франко помер 28 травня 1916 р. Похований на Личаківському
|
Чортомлицька Січ була заснована запорозьким отаманом-гетьманом Федіром Лутаєм у 1652 році. Докладнішеhttp://uk.wikipedia. |
Народився в Косуті (Ошмянський повіт, Віленське воєводство, нині Вілейський район, Мінська область, Білорусь) в сім'ї родовитої литовської шляхти чеського походження — Орликів. Батько Степан Орлик служив у війську польського короля, загинув на 51-у році життя під час польсько-турецької війнив битві під Хотином у грудні 1673 року. Мати — Ірина Орлик (з білорусько-українського роду Малаховських), охрестила сина за православним обрядом (батько був католиком). |
22 травня 1861 року на Чернечій горі під Каневом відбулося перепоховання Тараса Шевченка, труну якого ще 8 травня вивезли з Петербурга. 22.05.2015 р біля театру Т.Г. Шевченко в городі відбудеться мітинг і концерт, кошти з якого підуть на підтримку войнів АТО. |
Свою назву Емський указ отримав від німецького міста Бад Емс, де Олександр II вніс поправки і підписав підготовлений спеціальною комісією указ.До складу комісії увійшли міністр внутрішніх справ Олександр Тімашев, міністр народної освіти граф Дмитро Толстой, шеф жандармів Потапов і помічник |
У лютому 2014 року на майдані у місті Кривому Розі було прийнято рішення про створення сотні самооборони під назвою "Степова Сотня" у складі "ІНГУЛЬСЬКОЇ ПАЛАНКИ", до складу якої увійшли козаки "ІНГУЛЬСЬКОЇ ПАЛАНКИ" і патріоти міста ,таким чином з'єднавши вікову історію 1920-2014року і по суті своїй продовжило справу Костянтина Юровича Пестушко і Холодно-ярської республіки, тобто боротьбу з більшовизмом. члени цього об'єднаня за рік існування провели велику роботу, борячись з місцевою владою на чолі с Вілкулом і його проросійськими прибічниками, Близько 50 членів Інгульської Паланки знаходяться на передовій, в організації активно проводиться військовий вишкіл, просвітна робота в школах міста, активна волонтерська діяльність для підтримки воїнів АТО. |
За посиланням http://uk.wikipedia. 12 травня 1920 р. на мобілізаційний пункт у Кривому Розі повинні були з'явитися юнаки 1898–1900 років народження. Новобранцями — згідно з розпорядженням більшовиків — мали опікуватися голова Ганнівського волосного комітету Костянтин Юрович Пестушко та голова Жовтянського волосного комітету колишній капітан царської армії Григорій Кіндратович Гниненко. Саме тоді, насильно мобілізовані совєтською владою українські хлопці під проводом Степового і Гнибіди захопили повітове місто Кривий Ріг з усіма його військовими складами. |
|